Опис досвіду

З досвіду роботи

вчителя початкових класів

Турчиної Ірини Вікторівни

 

Велика мета освіти – це не знання, а дія

Г.Сенсер

Завдання сучасної школи – підготувати дитину до життя, вчити вирішувати проблеми, використовувати власний досвід, здобувати інформацію, критично мислити, вміти співпрацювати та працювати в групі, вміти організувати свою роботу. Завдання вчителя – формувати в учнів не тільки певні навички в опануванні знаннями з різних дисциплін, а й компетентності, тобто уміння використовувати одержані знання в нестандартних життєвих ситуаціях.
Компетентність ( лат. сompeto-“досягаю”, “відповідаю”) – це оволодіння знаннями й досвідом настільки, що можна судити про що-небудь та висловлювати власну думку, це поінформованість у певній галузі, з певного питання, авторитетність.
У Концепції загальної середньої освіти  визначено такі ключові компетентності: загальнонаукова, загальнокультурна, технологічна, комунікативна, соціальна. Одна з ключових компетентностей “Уміння вчитися”, якою повинні оволодіти учні початкової школи, розуміється як цілісне індивідуальне психологічне утворення, що інтегрує індивідуальний досвід успішної навчальної праці учня й характеризується наявністю в нього розвинених способів навчальної діяльності. Програмою формування даної компетентності передбачається:
– організація навчальної праці;
– робота з книжкою та іншими джерелами інформації;
– культура усного та письмового мовлення;
– сформованість операцій розумової діяльності;
– контрольно-оцінювальні вміння.
За яких же умов це можна здійснити? Шляхів багато. Один з них – формування соціальної компетентності учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій. Модифікація методів і форм навчання має забезпечити суттєве підвищення питомої ваги тих із них, які сприяють формуванню в учнів ключових компетентностей. Тому провідними видами інноваційних технологій, які можна впроваджувати в початковій школі є технологія критичного мислення, інтерактивні, проектні технології, гуманно-особистісна технологія (Ш.Амонашвілі), програма особистісно орієнтованого навчання “Крок за кроком”, технологія диференційованого навчання, інформаційна технологія, технологія особистісно-розвивального навчання Ельконіна – Давидова.
Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це базується на співпраці, взаємонавчанні: вчитель – учень, учень – учень. При цьому, вчитель і учень – рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Інтерактивна взаємодія виключає домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою. Під час такого спілкування учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення.
Дослідники О.Пометун і Л.Пироженко поділили інтерактивні методи навчання на чотири групи: групове навчання, фронтальне, навчання у грі, навчання у дискусії.
Групова навчальна діяльність – це форма організації навчання у малих групах учнів об’єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування, сприяє досягненню учнями вищих результатів засвоєння знань і формуванню вмінь. До групового навчання можна віднести роботу в парах, ротаційні трійки, ”Два – чотири – всі разом”, роботу в малих групах, “Акваріум”.
До фронтальних інтерактивних методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це – обговорення проблеми у загальному колі: “Мікрофон”, незакінчені речення, “Мозковий штурм”, “Навчаючи – вчуся”, “Дерево рішень” та ін.
До методів навчання у грі належать імітації, рольові ігри, драматизація. Учням надають максимальну свободу інтелектуальної діяльності, що обмежується лише конкретними правилами гри. Учні самі обирають свою роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її вирішення, покладаючи на себе відповідальність за обране рішення. Вчитель в ігровій моделі – інструктор, суддя-рефері, тренер, головуючий, ведучий.
Метод навчання у дискусії – важливий засіб пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання, бо дискусія – широке публічне обговорення спірного питання. Дискусія сприяє розвитку критичного мислення, дає змогу визначити власну позицію, формує навички відстоювання своєї особистої думки, поглиблює знання з даної проблеми. До таких методів відносять: “Метод ПРЕС”, “Обери позицію”, “Зміни позицію”, “Ток-шоу”, “Дебати”.
У контексті вищезазначеного проблема “Формування компетентностей учнів початкової школи шляхом впровадження інноваційних технологій” набуває особливої актуальності і практичного значення. Вважаю, що вчитель має не лише підтримувати інноваційні починання в освітньому просторі, а й бути активним творцем нового.
Головне завдання вбачаю у розкритті індивідуальностей кожного школяра, бо розумію: від того, якими будуть його перші шкільні роки, залежить усе подальше навчання і, врешті-решт, майбутній життєвий шлях. Використовую при цьому різні інноваційні технології, залежно від умов роботи, рівня підготовки учнів, їхнього розвитку, психічного та фізичного стану; забезпечую формування в молодших школярів повноцінних мовленнєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і вміння вчитися, виховання особистості, спроможної до толерантного сприйняття світу.
Глибоке вивчення теоретичних засад сучасної педагогіки, бажання досягти як власного професійного успіху, так і бути співтворцем успіху своїх вихованців, спонукає мене перебувати в постійному педагогічному пошуку, знайомитись із сучасними технологіями навчання, передовим педагогічним досвідом.
І тому, коли виникла можливість вивчення суті інноваційних технологій, зокрема критичного мислення, я з великим задоволенням взялась за цю роботу. Деякі педагоги-практики пропонують таку формулу компетентності.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.
Мобільність знань – це здобуття знань, відсів непотрібної інформації, застосування їх у власному досвіді.
Гнучкість методу: відповідь на запитання: “Як здобути знання, який метод використати?”
Критичність мислення: це оцінювання себе, світу і свого місця в світі.
Технологія критичного мислення базується на вихідній особистій інформації, оскільки сприйняття будь-якої інформації залежить від попереднього досвіду дитини. Навчальна діяльність починається з формулювання та усвідомлення проблем, пошуку та осмислення нової інформації і завершується самостійним розв’язанням цих проблем, формуванням своїх суджень. Порівняння нового матеріалу з особистим досвідом робить інформацію більш значущою для учня, розвиває аналітичне мислення.
Технологія формування критичного мислення розроблена науковцями Центру розвитку етики та виховання особистості Бостонського університету. У витоків цього напряму стояли такі видатні вчені як Л.Виготський, Дж.Дьюї, М.Коул, Д.Вертч, Д.Брунер. Свої наукові дослідження присвятили цій проблемі вітчизняні вчені М.Красовицький, О.Бєлкіна, Ю.Стежко, педагоги-новатори Одещини С.Пеняєв, О.Боровська та інші.

Критичне мислення – складний процес. Часто вважають, що його можуть осягнути лише учні старшого віку. Але це не так. Молодші учні можуть бути залучені до критичного мислення на відповідному рівні. Вони радо беруть участь у вирішенні непростих завдань та демонструють високий рівень здатності до прийняття рішень.

Базова модель уроку (заняття) універсальна і має три етапи.

Перший етап – актуалізація (заохочення, викликання). На цьому етапі відбувається кілька важливих пізнавальних операцій. Учні активно пригадують те, що вони знають з теми. Це їх змушує перевіряти свої власні знання та продумувати тему. В результаті цієї операції учні встановлюють рівень власного знання, до якого можна додати нове.

Другий етап – усвідомлення. На цьому етапі учень вступає в контакт з новою інформацією та ідеями. Цей контакт може мати форму читання, слухання розповіді, проведення експерименту. Це фаза навчання, протягом якої вчитель має найменший вплив на учня. У цей час учень має самостійно підтримувати зацікавленість роботою. Існують педагогічні стратегії для того, щоб допомогти учням підтримати зацікавленість роботою. Це метод “Позначки”. Рекомендується, щоб учні початкових класів вживали не більше двох позначок ( “+” – я знав це, “?” або “-“ – я не знав цього).

Третій етап – рефлексія. На ньому має бути досягнуто кілька суттєвих цілей. Очікується, що учень почне висловлювати щойно сприйняті ідеї та відомості своїми власними словами. Людина запам’ятовує краще те, що розуміє у своєму власному контексті й висловлює власними словами. Шляхом активного переформулювання за допомогою звичного, власного словника утворюється особистий змістовий контекст. Учні стають власниками ідей, коли висловлюють їх своїми словами.

Методики критичного мислення, які використовую найчастіше, які дітям полюбились і найбільш ефективні в навчально-виховній роботі. Це:

Методика “Гронування”, що спонукає учнів думати вільно та відкрито стосовно певної теми. Вона націлена на стимулювання мислення про зв’язки з окремими поняттями. Гронування може бути використано як на етапі актуалізації, так і на етапі усвідомлення.

Наприклад. Урок читання у 3 класі.

Тема. Українська народна казка “Кирило кожум’яка” .

На етапі узагальнення вивченого проводимо методику “Гронування”.

Методика “Сенкан” спонукає з великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити в стислій формі. Використовується під час підбиття підсумків уроку. Сенкан – це вірш, який складається з п’яти рядків. Він синтезує інформацію і факти у стисле висловлення, яке описує, віддзеркалює тему.

Мої вихованці із задоволенням складають сенкани.

Наприклад:

Рушник.                                                  Казка.

Гарний, різнобарвний.                           Чарівна, захоплююча.

Дивує, зворушує, нагадує.                    Розповідає ,застерігає, повчає.

Бережемо й пишаємося рушником.     Навіює солодкі сни.

Оберіг.                                                   Вигадка.

“Кубування” є методом навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми. Цей підхід передбачає використання кубика із написанням на кожній грані вказівки щодо напряму мислення або письма.

Наприклад, урок природознавства у 3 класі.

Кубування по темі “Зима”

. – опишіть це; Учні, кидаючи куб, визначають для себе вид

.. – проаналізуйте це; завдання.

… – порівняйте це;

…. – асоціюйте це;

….. – знайдіть застосування цьому;

…… – запропонуйте аргументи “за” і “проти”.

Кожна з відповідей була цікавою;

. Зима, ніби чарівниця грає діамантом;

.. Холодна пора року; замерзли водойми; все в стані спокою;

… В порівнянні з осінню, взимку холодно і довжина тіні від гномона коротка, бо сонце низько ходить;

…. Для людей, це поки що тимчасовий відпочинок; не чути співу птахів;

….. Ось зараз звучить музика П.І.Чайковського “Пори року”. “Зима”, а ще є і пісні, і вірші про цю пору року.

…… Така пора року дуже необхідна, природа відпочиває; це добре, але й дуже холодно і голодно зимуючим птахам, треба їх підгодовувати.
Імпонує мені методика “Інтерв’ю”. Для інтерв’ю обираю різноманітні теми. Вони можуть буквально повторювати зміст тексту або привносити власне сприйняття кожної дитини прочитаного матеріалу.
Наприклад, урок читання у 3 класі.
Тема. Немає у світі ріднішої і дорожчої людини над рідну матір. Робота над текстом легенди “Як мати стала зозулею”.
На етапі міркування проводимо бесіду за такими питаннями.

  1. – Яке горе сталося у родині?
  2. – Про що попросила мама своїх дітей?
  3. – Чому мати стала перетворюватися на зозульку?
  4. – Чи права була мати, коли кинула своїх дітей?

Учитель: отже, виникло дві думки, два твердження: перше – мати була права, друге – мати вчинила неправильно.

Діти об’єднуються в групи, утворюють кола та обговорюють визначену проблему.

– ви добираєте конкретні докази, що підтвердять вашу думку. Час на обговорення – півтори хвилини, на презентацію – дві хвилини.

 Назвіть дійових осіб оповідання. Я пропоную вам взяти інтерв’ю. У ролі кореспондентів сьогодні будемо ми всі. Ви підготуєте запитання, виходячи зі змісту прочитаного, потім призначимо учня на роль (матері, старшої сестри, брата) і візьмемо у них інтерв’ю.

Час на підготовку запитань – одна хвилина.

При запровадженні технології критичного мислення знання засвоюються набагато краще, адже дана методика розрахована не на запам’ятовування, а на вдумливий, творчий процес пізнання світу, на постановку проблеми та пошук її вирішення.

Формуванню компетентності учнів початкових класів сприяє інноваційна програма особистісно-орієнтованого навчання “Крок за кроком”.

Основа програми – гуманістичний підхід до освіти дітей, побудований на засадах гуманістичної психології і педагогіки, який передбачає поважне ставлення до особистості дитини, підкреслення її унікальності, схвалення, заохочення, свободу вибору. Застосовується індивідуальна допомога і консультування, самостійне виконання учнями індивідуальних завдань. При цьому діти працюють як самостійно, так і в парах, у групах. Фронтальна робота з учнями здійснюється у формі міні-уроку тривалістю 15-20 хв; під час якого вивчаємо новий матеріал, та у вигляді “ранкових зустрічей”. Ранкові зустрічі передують урокам і присвячені спілкуванню вчителя з учнями та їх батьками. На ранкових зустрічах діти вчаться спілкуватися, більше дізнаються один про одного, вчаться слухати і чути, висловлювати власну думку, аргументувати свій вибір. В класі панує атмосфера психологічного комфорту, кожна дитина відчуває себе важливою, учні співпрацюють. Це допомагає їм бути щирими, відкритими, почуватися затишно. Саме так формується позитивна самооцінка. Залучаю батьків до безпосередньої участі у навчально-виховному процесі, побудові партнерських стосунків з ними. Це слугує дитині підтримкою і стимулом розвитку. Іншими словами, реалізується тріада “виховання – навчання – розвиток”.

Наприклад, одна із ранкових зустрічей.

1.Привітання.

Запрошую дітей у коло ранкової зустрічі. Разом співаємо пісню (на мелодію “От улыбки хмурый день светлей”)

На Єнотик в світлий клас прийшов

І приніс до нас веселість і бадьорість.

В кожне серце радісно зайшов,

Щезли втома, лінь, суворість і розмови.

Друзі, плеснемо разом,

Посміхнемося гуртом –

Навкруги все стане лагідним, приємним.

Знов за руки беремось,

До роботи візьмемось –

 І урок стає чудесним, милим, теплим.

2.”Добрі пальчики” (пальчиковий масаж).

“Намалюємо брови” (вказівними пальцями провести по лінії брів у напрямку від носа до вух).

“Вузькі очі” (натискаючи вказівними пальцями на зовнішні куточки повік, трохи звузити їх).

“Великі вушка” (вказівним і великими пальцями кожної руки відтягнути мочки вух).

“Козацькі вуса” (вказівними пальцями кожної руки, легко натискуючи, провести над лінією верхньої губи, починаючи від носа).

“Знімемо рукавички” (вказівним, великим і середнім пальцями правої руки міцно провести по кожному пальцю лівої руки і навпаки).

3.Працюємо з календарем.

Повідомлення про назви місяців українською та російською мовами.

Як цей місяць назвав В.Біанкі і чому? Як він зветься у народі і чому?

Згадуємо вірші, прислів’я, загадки, прикмети.

4.Ознайомлення з планом дня.

5.Хвилинки інтелектуального спілкування.

Вправа на розвиток мовлення “Точка зору”: “Спробуй подивитися на світ очима маленького зайченяти”.

 Вправи на розвиток логічного мислення: “Чому в лісі багато дерев?”.

6. “Доповнити речення”:

– Мені весело, коли…

– Я люблю…

– Я хочу…

– Мені сумно, коли…

– Мені цікаво, коли…

7.Авторське крісло.

“Мої добрі справи”.

– Хто радів разом зі мною?

– Хто мені дякував і за що?
Розвиток особистості школяра набуває все більшої актуальності в плані впровадження інноваційних методик і технологій, однією з яких є проектна діяльність, якою можна охопити різні навчальні предмети. Участь у проектній діяльності сприяє формуванню компетентностей молодшого школяра.
Одним із засобів реалізації даних завдань є метод проектів, який гармонійно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: усе, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати. Навчальні проекти можуть бути дослідницькими, творчими, ігровими, інформаційними; форми роботи – індивідуальними або груповими.

Мої вихованці вчаться здійснювати спостереження, брати інтерв’ю, систематизувати та узагальнювати отриману інформацію, висувати гіпотези, робити аргументовані висновки. Участь у роботі над колективними або індивідуальними проектами сприяє формуванню в молодших школярів уміння підбирати та аналізувати інформацію, працювати з енциклопедіями, довідниками, спеціальною літературою, присвяченою різним формам життя й діяльності людини, галузям техніки, науковим відкриттям, використовувати можливості інформаційних технологій.

Наприклад, на уроці “Я у світі” у 3 класі пропоную проект “Збереження енергії при обігріванні оселі” .

Проблема (що?).

Зайве витрачання енергії.

Мета проекту (навіщо?).

Щоб не витрачалась зайва енергія.

Шляхи вирішення (як?):

– Вимикати світло.

– Зачиняти двері.

– Вимикати воду.

– Стежити за електроприладами.

Результати впровадження даного проекту (чого досягнемо?):

Не буде витрачатися зайва енергія.

Наприклад, на уроці читання реалізуємо проект “Зимо, зимонько, зима…”(Тема: “На щастя, на здоров’я , на Новий рік…” (3 клас).

Проблема: вдосконалення мовлення учнів, навичок виразного читання, розвиток творчої уяви, щирість естетичних суджень.

Спосіб вирішення проблеми: бесіда з батьками, робота з додатковою літературою, спостереження, власна творча робота.

Освітній продукт: власна міні-книга “Зимова казка”, в якій відображено традиції сім’ї, творчі письмові роботи, малюнки за власним спостереженнями, складені власноруч казки.

План виконання проекту.

1.Обговорення у класі ідеї проекту.

2.Склад учасників проекту (батьки, учні, вчитель).

3.Висловлення міркувань щодо форми представлення результату (фотовиставка, колаж, міні-книга). Прийняття спільного рішення – міні-книга.

4.Обмірковування шляхів вирішення проблеми (розповіді батьків про Новорічні свята, написання творів-мініатюр на основі розповіді рідних та власних вражень, підбірка віршів про Зимоньку чарівницю, зображення малюнків та складання власних казочок про зиму).

5Складання власного плану роботи.

6.Написання творів-мініатюр “Новорічні свята в моїй родині”.

7.Підбір необхідної інформації, зображення малюнків.

8.Створення власної міні-книги “Зимова казка”.

9. Презентація книги на уроці.

10.Оцінювання роботи учасників проекту.

За Ш. Амонашвілі, урок – провідна форма життя дітей, а не тільки процесу навчання.

В Покровському районі створена творча група, до складу якої входжу і я, яка займається вивченням і впровадженням гуманно-особистісної технології в шкільне життя. В основний цикл освітніх курсів Школи життя Ш.Амонашвілі входять уроки дещо на перший погляд здаються екзотичними: уроки розуміння краси та уроки спілкування; уроки планування і діяльності; уроки сміливості і витривалості; уроки про світ наук та уроки гри в шахи. І все це, поряд з уроками іноземної мови і комп’ютерної грамотності, складає основний, а не додатковий курс. Уроки пізнавального читання орієнтуються не на навички швидкого читання, а на розвиток пізнавальної діяльності. Це дає можливість вибирати цікаву інформацію. Завдання педагога показати як читання збагачує життя, єднає з усім світом. Уроки письма і мовлення розвивають письмово-мовленнєві здібності на основі специфічної програми і методики. Вона спрямована на пізнання дитиною себе, стосунків з рідними, на вдосконалення характеру. Письмова мова стає однією з форм духовного життя. У маленьких оповіданнях діти розмірковують, філософствують, мріють, займаються літературною творчістю. На уроках математичної уяви розвивають складові уяви, як припущення, спостереження, судження, аналіз, доказ, узагальнення, інтуїція, міркування від часткового до загального, від загального до часткового. А в навчальний матеріал вводять прості теореми, аксіоми, цікаві розповіді про математичні явища.

Декорацією всіх уроків слугує дзвінкий сміх дітей, спричинений конфліктом у пізнанні. “Помилки”, які роблю навмисно, не тільки викликають радісний сміх дітей, але і примушує напружити думку, сперечатися зі мною. Я прошу вибачення, дякую за виправлення помилок, за знаходження цікавих рішень. З розумінням ставлюсь до нетерплячих вигуків учнів на уроці. Дитина викрикує не завжди, а тільки тоді, коли спалахує на уроці колективна творчість, колективне пізнання, коли дитину осяває якась думка, вона про щось здогадується, щось відкриває, коли вона охоплена нетерплячим замилуванням від свого дитячого відкриття.

Я працюю у руслі формування компетентностей молодшого школяра. Для цього на кожному уроці створюю ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, даю можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили; допомагаю дитині зростати в умовах успіху, даю відчути радість від здолання труднощів, зрозуміти, що все потребує зусиль.

На сучасному етапі розвитку освіти велика увага приділяється технологіям, які сприяють розвитку особистості учня і роблять процес навчання цікавим та ефективним. Однією з таких технологій є ейдетика. Методики ейдетики корисні для впровадження в систему освіти, вони формують новий підхід до освітніх і виховних технологій, що підвищує роль розвивального аспекту навчання, веде до успішного засвоєння знань, умінь та навичок учнями, дозволяє їм психологічно комфортно та легко здобувати нові знання, отримувати задоволення від реалізації своїх здібностей. Розвивати й використовувати ейдетичні здібності – цікаво й потрібно. Фантазія дітей – унікальна, яскрава, часом відкривається з несподіваної сторони, змушуючи вирувати уяву. Використання ейдетичних прийомів сприяє розвитку пам’яті, творчого мислення, вміння швидко і точно відтворювати отриману інформацію. Так цифри і букви дитина запам’ятає швидше, якщо їх оживити, придумати портрет кожній букві алфавіту, намалювати, перетворити на образ і оживити його.

Вміння орієнтуватися в інформаційному просторі стало однією з найважливіших життєвих компетентностей, про яку йдеться в Державному стандарті початкової освіти. Комп’ютерні засоби навчання являють собою ігрове середовище на екрані комп’ютера, що нагадує мультфільм. У цьому середовищі відповідно до поставленої перед учнем задачі, дитина може виконувати різні практичні дії, використовуючи свої здібності, навички і знання. Ігрове комп’ютерне середовище, з’єднуючись з конкретною навчальною задачею, дозволяє дитині засвоювати матеріал ніби непомітно для себе, і при цьому, що дуже важливо, використовувати його у своїй улюбленій практичній діяльності.

Наприклад, на уроці української мови у 3 класі використовую комп’ютерну підтримку вивчення навчального предмета. Робота з комп’ютерною програмою “Паровозик”. Тема “Звуки і букви”.

Мотивація навчальної діяльності.

– Сьогодні ми будемо вивчати характер приголосних звуків, а допоможуть нам в цьому підручник і комп’ютерна програма “Паровозик”. Хто раніше за всіх впорається із завданням уроку, зможе приступити до розв’язування завдань для розумників і розумниць.

Робота з підручником.

Визначення характеру за глухістю-дзвінкістю, за твердістю – м’якістю.

Розвиток мовленнєвих здібностей. Лексична робота.

Пропоную визначити кількість приголосних і голосних звуків у прислів’ї; учні працюють у парах з картками (наприклад, “Що посієш, те й пожнеш” – 12 приголосних і 7 голосних звуків). Учні наводять свої приклади прислів’їв, а вчитель визначає кількість голосних і приголосних звуків. А потім аналогічну роботу виконують за комп’ютерною програмою “Паровозик”.

1.Ознайомлення із змістом комп’ютерної частини уроку.

2.Демонстрація вчителем роботи програми “Паровозик”.

3.Міні-бесіда про правила поведінки і ТБ під час роботи з комп’ютером.

– Чи можна розпочинати роботу з комп’ютером без дозволу вчителя?

– Як слід сидіти за комп’ютером?

– Чи можна використовувати клавіші, з якими тебе не знайомив учитель?

– Хто повинен допомогти сусідові на уроці, якщо в нього виникли запитання: ти чи вчитель?

4. Робота з комп’ютером.

5.Розв’язування завдань для розумників і розумниць.

Використання інноваційних технологій для формування компетентностей учнів початкової школи передбачає активне залучення кожної дитини до навчального процесу. Школярі набувають навичок здорової між особистісної комунікації, критичного мислення для розв’язання складних проблем, пошуку альтернатив, висловлення думок.

Моніторинг якості знань учнів мого класу адміністрацією школи засвідчив підвищення середнього та достатнього рівнів навчальних досягнень. Це підтверджує те, що я змогла правильно окреслити шляхи індивідуального розвитку кожного учня, враховуючи його психофізіологічні особливості.

Результативність моєї роботи прослідковується в тому, що учні:

– уміють спостерігати, критично мислити, аналізувати, використовувати одержану інформацію в різних ситуаціях;

– з великим бажанням виконують творчі роботи;

– вміють співпрацювати в групах і парах, самостійно організовувати свою роботу;

– успішно опановують Державним стандартом початкової освіти.

У своїй роботі намагаюсь правильно організувати життя й навчання кожної дитини з її неповторною індивідуальністю, забезпечити таке спілкування з дитиною на кожному етапі її розвитку і навчання, яке дасть максимальний ефект.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

*